Аналізуємо перші ключові законопроекти в податковій та підприємницькій сфері, внесені новою командою

Серед масиву законопроектів, які були зареєстровані вже у перші дні роботи Верховної Ради нового скликання, бачимо цілу низку тих, що стосуються бізнесу. За охопленням потенційної аудиторії новації – практично безмежні: їх запровадження торкнеться переважної більшості платників податків. Погляньмо, чого ж слід очікувати від таких пропозицій, – єдиний рахунок для сплати податків, єдина звітність із ПДФО та ЄСВ, виплати з бюджету покупцям, які поскаржилися на порушення розрахунків з ними, обов'язкові РРО для єдинників... Інтригуюче? Тоді до вашої уваги – подробиці.

Запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, ЄСВ

Суть змін

ЄСВ, усі податки і збори (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), будуть платити через Електронний кабінет платника податків на єдиний рахунок. Його відкриють для платника за його згодою (бажанням) у Державній казначейській службі.

Для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів із використанням єдиного рахунку платник буде поповнювати коштами такий рахунок. Платник також буде мати право перераховувати кошти з єдиного рахунку на рахунки, відкриті в системах електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального та спирту етилового.

Етапи впровадження

Заплановано до впровадження - 1 січня 2020 року

Функціонування єдиних рахунків розпочинається із 1 числа місяця, що настане за місяцем впровадження у роботу відповідного програмного забезпечення, але не пізніше 1 липня 2020 року.

Етапи впровадження: законопроекти № 1049 та № 1051 - одержано Верховною Радою та надано для ознайомлення.

Наслідки для суспільства

Плюси:
— концентрація сплати більшості податкових зобов’язань платника,
що спростить контроль за ними;
— можливість переказу коштів з єдиного рахунку;
— використання єдиного рахунку для повернення платнику надмірно чи помилково сплачених до бюджету коштів.

Мінуси:
— неясність зі стартом роботи єдиного рахунку через теперішню відсутність відповідного програмного забезпечення;
— можливі непорозуміння щодо сплати податків у тих платників, які не побажають відкривати єдиний рахунок.

Подання єдиної звітності з ЄСВ і ПДФО за однією формою

Суть змін

Об'єднають звітність із ЄСВ зі звітністю ПДФО. Внаслідок цього податкові агенти та платники ЄСВ подаватимуть одну звітність. Однак для підприємців є свої нюанси.

• ФОПи-загальносистемники подаватимуть річну податкову декларацію, в якій поряд із доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ.
• ФОПи-єдинники І та ІІ груп відображатимуть у річній податковій декларації платника єдиного податку відомості про суми ЄСВ.

Платники єдиного податку ІІІ групи (фізособи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подаватимуть також відомості про суми ЄСВ.

Етапи впровадження

Заплановано до впровадження - із 1 липня 2020 року

Етапи впровадження: законопроекти № 1057 та № 1072 - одержано Верховною Радою та надано для ознайомлення.

Наслідки для суспільства

Плюси:
— зменшення кількості звітності платників;
— покращення контролю за правильністю її заповнення завдяки порівнянню показників ЄСВ та ПДФО.

Мінуси:
— громіздкість єдиної звітності може призвести до технічних чи ненавмисних помилок при заповненні,
— незрозуміло, як потрібно буде показувати у звітності ті виплати, які обкладаються ПДФО, але не є базою для нарахування ЄСВ і навпаки;
— з проекту незрозумілою залишається доля звітності з військового збору.

Детінізація розрахунків в сфері торгівлі і послуг

Суть змін

Буде створена система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, призначена для збору та використання даних РРО та програмних РРО та перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Запровадять програмні РРО, суб'єкт господарювання зможе обирати класичний РРО чи програмний РРО в залежності від своїх потреб та фінансових можливостей.

Процедура реєстрації РРО відбуватиметься засобами Електронного кабінету шляхом отримання фіскального номеру, який ідентифікує програмний РРО, у інформаційній системі контролюючого органу.

Користувачі-покупці (споживачі) через Електронний кабінет зможуть перевіряти справжність та достовірність розрахункових документів, а також – подавати скарги щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій. Якщо за наслідками перевірки скарги буде накладено штрафні санкції, то частину отриманого перерахують відповідному скаржнику.

Право не застосовувати РРО та/або програмні РРО серед платників єдиного податку матимуть тільки платники першої групи. Платники другої-четвертої груп з числа фізосіб-підприємців зможуть не використовувати РРО протягом 2020 року, якщо їх обсяг доходу за рік не перевищує 1 млн грн. Ця річна пільга не працює, якщо ФОП здійснює передбачену в новій нормі ПКУ діяльність, як-от торгівлю через Інтернет, продаж технічно складних побутових товарів чи ювелірних виробів, реалізацію уживаних товарів, діяльність із забезпечення стравами та напоями, діяльність туристичних агентств та операторів, діяльність готелів тощо.

Також підвищать розміри штрафів за порушення у сфері РРО.

Етапи впровадження

Заплановано до впровадження - через 6 місяців з дня наступного за днем опублікування законів.

Етапи впровадження: законопроекти № 1053 та № 1073 -- одержано Верховною Радою та надано для ознайомлення.

Наслідки для суспільства

Плюси:
— запровадження програмних РРО,
— спрощення процедури реєстрації РРО.

Мінуси:
— збільшення штрафів за порушення у сфері розрахункових операцій;
— загроза невмотивованих скарг з боку споживачів, які сподіватимуться на винагороду з бюджету;
— різке скорочення можливості діяльності без РРО для платників єдиного податку.